Ключові моменти:
- У Буджацькій громаді діє програма співфінансування «Спільна справа – рідне село» за формулою «1+2».
- На 2026 рік у бюджеті громади передбачено 1,5 млн грн на підтримку місцевих ініціатив.
- Мешканці збирають кошти на тренажерні зали, дитячі майданчики, ФАПи, тротуари та загальне благоустрій.
- До фінансування активно долучаються земляки з Німеччини, Великої Британії, Італії та Нідерландів.
Поки багато громад стикаються зі скороченнями витрат через воєнні потреби та забезпечення критичних сфер, Буджацька громада Болградського району знайшла інший підхід до розвитку сіл. Тут запрацювала офіційна програма співфінансування «Спільна справа – рідне село», яку ухвалила селищна рада.
Журналістка поспілкувалася з керівницею «Офісу грантів» Аллою Куруч, старостами сіл та мешканцями, які вже активно збирають кошти на ремонти, спортивні майданчики й громадські простори.
З тебе — гривня, з влади — дві
Ідея виникла після поїздки голови громади Івана Кюссе до села Камчик у Саратській громаді, де показували спортивний майданчик, збудований коштом мешканців, які виїхали за кордон. Іван Кюссе вирішив запозичити й адаптувати цей підхід для своєї громади. Так утворили програму «Спільна справа – рідне село», удосконаливши механіку для максимального залучення людей.
Алла Куруч, директорка комунальної установи «Офіс грантів та дорадчих служб «Буджак», пояснила, як працює механізм «1+2».
Алла Куруч, керівник офісу грантів
– У чому суть програми «Спільна справа – рідне село»?
– Суть у переході від пасивного очікування до партнерства. Ми запропонували просту формулу співфінансування «1+2»: коли мешканці села, місцевий бізнес, фермери або земляки за кордоном разом зібрали певну суму — наприклад, 100 грн — селищна рада додає вдвічі більше, тобто 200 грн. Тобто громада виступає як інвестор, що множить ресурси людей. Якщо зібрали 50 тис. грн — рада додає 100 тис., в результаті об’єкт отримує 150 тис. грн.
Програма не розрахована на примусові внески від тих, хто ледве зводить кінці з кінцями: основні донори — земляки за кордоном, підприємці й фермери.
– На що найчастіше збирають кошти?
– Цьогоріч пріоритети — безпека й енергонезалежність: встановлення вуличного освітлення, організація автономного живлення для ФАПів, облаштування зон відпочинку, ремонт зупинок, дитячих та спортивних майданчиків. Головна умова: об’єкт має бути загального користування — програма не фінансує приватні подвір’я чи закриті території.
Як легально «обійти чергу»?
– Чому мешканці повинні вкладати свої кошти, якщо податки й так йдуть до бюджету?
– Це логічне запитання. Але бюджет громади в умовах війни має багато першочергових витрат: підтримка захисників, освіта, соцдопомога, зарплати. Обійти кожну вулицю одночасно — неможливо. Програма пропонує прозорий механізм «обійти чергу»: якщо людей турбує конкретна проблема і вони готові інвестувати, влада оперативно підключається. Крім того, коли людина вкладає навіть невелику суму — скажімо, 20 грн — у неї виникає відчуття співвласності й відповідальності за результат.
Миколаївка, нова альтанка. Фінансування залучено за програмою «1+2»
Головне — навчити людей рахувати гроші
– Ви говорили, що «Спільна справа» — це не лише про будівництво, а й про навчання. Що саме ви маєте на увазі?
– Це ключовий елемент нашої роботи. «Офіс грантів» створювався для того, щоб впроваджувати в громаду європейські підходи до проєктного менеджменту. Програма стала своєрідною «школою написання грантів» для мешканців. Світові донори не дають гроші просто за слово «нам потрібно»: потрібна заявка, детальний бюджет і звіт.
Участь у «Спільній справі» дає людям практичний досвід: як складати бюджет, готувати документи, звітувати. Ми плануємо проводити навчальні сесії для активістів і зацікавлених, щоб вони вчилися рахувати кошти та залучати додаткові міні‑гранти для подальшого розвитку громади.
«Шість кроків до успіху»
– Як відбувається шлях від ідеї до реалізованого об’єкта?
– Алгоритм простий і прозорий — ми назвали його «6 кроків до успіху»:
- Перший: ініціативна група (не менше трьох осіб) збирається й заповнює «Картку проєкту».
- Другий: картка подається до старостату.
- Третій: старостат разом із фахівцями перевіряє технічні аспекти — чи належить ділянка громаді, чи немає підземних комунікацій, чи не суперечить проєкт генеральному плану.
- Четвертий: після погодження ініціатори мають 60 днів на збір третьої частини вартості.
- П’ятий: коли потрібна сума зібрана, «Офіс грантів» передає протокол до селищної ради, і депутати виділяють бюджетну частку.
- Шостий: підрядник виконує роботи під контролем мешканців; після завершення об’єкт приймається у комунальну власність, і рада бере на себе догляд.
– Що робити, якщо ініціативна група не збере свою частку за 60 днів — чи пропадуть гроші?
– Ні. Якщо за 60 днів потрібну суму не зібрано, проєкт знімають з розгляду, а зібрані кошти, за згодою людей, можуть бути спрямовані на інші потреби цього села. Наразі маємо 15 заявлених проєктів: шість уже зібрали «народну» частку і затверджені на співфінансування, один проєкт — на стадії капітального ремонту.
– Який бюджет програми на 2026 рік і скільки проєктів плануєте реалізувати?
– Селищна рада заклала 1,5 млн грн на реалізацію програми. Разом з внесками мешканців це дасть щонайменше 2,25 млн грн інвестицій. На цей рік мета — мінімум десять проєктів у різних старостатах, які стануть прикладом для інших громад.
Мене тішить, що люди беруть відповідальність на себе й не чекають, що хтось зробить усе за них. Особлива вдячність тим мешканцям, які зараз за кордоном і небайдужі до свого рідного села.
Від тротуарної доріжки до тренажерного залу
Які ініціативи вже втілюють і як збирали гроші на їх реалізацію?
Село Новодолинське
Майбутній тренажерний зал в Новодолинському
Староста Юрій Бакарогло розповів, що один із односельців, який проживає в Німеччині, перерахував тисячу євро на облаштування тренажерного залу для молоді. Люди з Новодолинського, які живуть в Одесі, також долучилися.
Для залу підійшла занедбана будівля колишнього кафе. На зібрані кошти купили матеріали й разом із комунальним підприємством «Господар» переобладнали приміщення: підготовили стіни, залили підлогу, вставили вікна й двері. За бюджетні кошти громади зроблять внутрішнє оздоблення, а тренажери обіцяли придбати одесити.
Село Височанське
Височанці зібрали пляшки і макулатуру
У прикордонному селі вирішили прокласти тротуарну доріжку від школи до Будинку культури. Збирали склотару й макулатуру: першими долучилися підприємці та школярі. Назбирали тисячу пляшок і близько 500 кг макулатури — це дало 50 тис. грн. Тепер очікують на 100 тис. грн від громади, щоб розпочати роботи, — розповіла староста Світлана Корчмарюк.
Село Миколаївка
У Миколаївці облаштовують майданчик у центрі
Людмила Лунгу, староста Миколаївського старостату, разом із активістами розіслала звернення до миколаївців, які виїхали за кордон. За кілька тижнів надійшло 128 тис. грн із Великої Британії, Німеччини, Італії та Нідерландів. Завдяки цим коштам відновили колодязь, встановили альтанку, лавки й столи; за гроші з бюджету майданчик буде викладено тротуарною плиткою.
Староста Миколаївського старостинського округу Людмила Лунгу за два тижні зібрала 128 тисяч гривень
Село Ганнівка
Роми з Німеччини передали кошти на ремонт ФАПу в Ганнівці Лісненського старостату, а внутрішні роботи виконали будівельники безкоштовно. За бюджетні гроші громади зроблять зовнішні роботи — ремонт даху, вимощення, поріг і пандус.
Село Вознесенка
У старій їдальні вирішили облаштувати зал для святкових заходів. У зборі взяли участь ті, хто виїхав з села, і фермери — загалом зібрали 107 тис. грн.
Весела Долина
Тут зібрали кошти на будівництво приміщення для зберігання інвентарю біля кладовища.
Надрічне, Буджак, Євгенівка
У Надрічному збирають гроші на спортивний майданчик; у Буджаку — на зупинку; в Євгенівці — на дитячий майданчик.
Петрівка
Фермерські господарства «Діамант», «Лаванда», «ЧагаАгро» та місцеві підприємці готові інвестувати у благоустрій парку близько 200 тис. грн.
Так, завдяки ініціативі мешканців, рідні села змінюються на краще.
Крім цієї програми, «Офіс грантів» готує ще одну ініціативу — спеціальне співфінансування для школярів. Буде оголошено конкурс на найкращий проєкт із благоустрою школи: три переможці отримають можливість реалізувати свої ідеї з фінансовою підтримкою громади. Збір ініціатив проводитиметься серед випускників шкіл.
Раніше ми розповідали, як на півдні регіону фастфуд витісняє народну кухню.
Читайте також матеріал про «математику виживання» аграріїв — як за 1 літр солярки віддають 25 кг зерна.
Ще по темі: Після дощу села південного регіону опиняються у пастці: зникають дороги, швидка, школи та підвезення продуктів.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
