Олександр Сахаров — рятувальник з Одеси з понад восьмирічним стажем. У своєму житті він був свідком і учасником кількох надскладних викликів: серед найтрагічніших — пожежа в коледжі в центрі міста та масштабна пожежа в готелі, під час якої йому вдалося врятувати чоловіка. 24 лютого 2022 року Олександр достроково припинив відпустку й повернувся на чергування, щоб допомагати під час війни.
Як розповів Олександр в інтерв’ю ДСНС Одеської області, у професію він прийшов за порадою товариша, який вже працював у підрозділі. Побачивши непросту і відповідальну роботу вогнеборців на власні очі, він мріяв приєднатися до них і вже більше восьми років працює в Службі порятунку.
«Одна з наймасштабніших пожеж, в ліквідації якої мені доводилося брати участь, сталася в коледжі в центрі міста. Крики дітей, відчай у поглядах їхніх батьків, загибель колеги — усе це залишило глибокий слід. Адреналін зашкалював, було страшно, але я збирався і працював далі», — згадує рятувальник.
Робота з гасіння та порятунку тривала до пізнього вечора. Повернувшись до частини, Олександр довго не міг заспокоїтися й програвав у пам’яті події того дня. Старші наставники радили тримати голову холодною і не піддаватися емоціям, адже робота рятувальника часто пов’язана з людським горем і вимогами швидкого, зваженого реагування.
Інша велика пожежа сталася в їхньому районі: горів готель, вогонь охопив три поверхи, люди в паніці просили про допомогу. Температура всередині була такою високою, що в Олександра лопнула каска, проте рятувальникам вдалося оперативно локалізувати займання.
«Під час тієї операції я побачив чоловіка, який застряг між обшивкою та стіною будівлі. Кожна секунда була на вагу життя. Ми витягнули його й передали медикам. Це була перша людина, яку я врятував особисто. Відтоді остаточно зрозумів: рятувальник — це моє покликання», — ділиться Сахаров.
24 лютого 2022 року Олександр перебував у відпустці, але, почувши про початок війни, одразу зв’язався з частиною й наступного дня повернувся на службу. Під час воєнного часу кількість викликів значно зросла, багато з них були пов’язані з наслідками ворожих атак, і найважче для нього — усвідомлення, що людські життя опинилися під загрозою.
Своїх рідних Олександр намагається берегти від страхіття подій: удома він рідко розповідає про трагедії та труднощі служби. Спокій знаходить у родинному затишку — в обіймах дружини та сина. Він прагне, щоб кожен українець зберіг віру та впевненість у перемозі, а коли війна закінчиться, вся родина обов’язково вирушить у подорож за кордон.
Нагадаємо
Минулої доби в Одесі сталася пожежа у 14-поверховому будинку. На щастя, під час пожежі ніхто не постраждав — усіх мешканців вчасно евакуювали з небезпечної зони.
Створено за матеріалами: 048.ua
